У кожного з нас був власний шлях до християнства. Хтось прийшов до Церкви сам – через особистий вибір та особисте дерзновіння віри. А когось до храму привели сімейна традиція та християнське виховання. Та хоч би яким був наш шлях до церковності, кожен з нас має пам’ятати: християнин – це не той, хто формально належить до Церкви, а той, хто перебуває в живому єднанні з Христом.
Протягом усього життя ми є свідками того, як вислизає від нас і відходить у минуле час. Щойно виникне почуття, – і воно вже в минулому. Щойно ми втілимо думку в слово, – і це слово, пройшовши крізь пащу часу, потрапляє у черево минулого. Життя людини проминає між двома безоднями. «…Здоровий глузд, – пише відомий письменник, – каже нам, що життя – лише щілина слабкого світла між двома ідеально чорними вічностями».
Христос посеред нас! І є, і буде!
«Ісусе, Наставнику, помилуй нас!», – благає Спасителя група хворих на проказу, котрі, як сказано в Євангелії, «зупинилися віддалік». «Підіть покажіться священикам», – указує їм шлях до зцілення Христос. «І коли вони йшли, – свідчить євангеліст Лука, – очистилися. Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин. Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей? І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе» (Лк. 17, 11-19).
Часом нам нелегко повною мірою зрозуміти значення слів Христа або євангеліста. Та ще важче – жити за цими словами. От і сьогодні, з належного за уставом читання, ми чуємо слова Христа, які легко зрозуміти і практично неможливо виконати.
«Ще одного не вистачає тобі, – каже Христос чоловікові, котрий запитує його, – все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за Мною» (Лк. 18.22). Continue reading
Христос посеред нас! І є, і буде!
«Пам’ятайте наставників ваших, які проповідували вам слово Боже, і … наслідуйте віру їхню» (Євр. 13,7). Виконуючи цю заповідь, наша Церква і наш боголюбивийнарод протягом століть особливим чином ушановували і славили святого Андрія Первозванного – апостола, який колись першим пішов за Христом, а пізніше привів до Нього свого брата апостола Петра і багато язичницьких народів.
Проповідь у Неділю 26-ю після П’ятидесятниці, 7 грудня 2014 р.
Христос посеред нас! І є і буде!
Читаючи Євангеліє, ми часто ловимо себе на думці, що не вповні розуміємо написане. Ми вважаємо та іменуємо себе православними. Ми пишаємося своєю причетністю до східної християнської традиції і навіть дозволяємо собі називати «єретиками» християн інших конфесій. Та водночас наші біблійні знання є настільки обмеженими, що ми нерідко просто не розуміємо сенсу Євангелія.