Дзвіниця на 56 дзвонів невдовзі доповнить Спасо-Преображенський собор. Втілювач цього задуму – голова парафіяльної ради та ктитор собору Ігор Лисов.
– Дзвони на Теремках, які вже привезено з Голандії, будуть дзвонити не лише на церковні свята, а й задля світських, мирських цілей, – зазначив Ігор Лисов. – На базі новозбудованої дзвіниці можна буде влаштовувати музичні вечори, концерти, фестивалі, під час яких свою майстерність зможуть демонструвати дзвонарі з усього світу.
Найсвітліше літнє свято — безумовно, Преображення Господнє, 19 серпня. Трьом учням — Петру, Якову та Іоанну — на горі Фавор Ісус Христос явив славу Свого Божества: “Просяяло лице Його, як сонце, а одежі Його стали білими, мов сніг”. Це сталося, за церковним переданням, за 40 днів до хресної смерті Спасителя, коли на найвищих верхівках галилейських гір ще не розтанув сніг. Тепер ми відзначаємо пам’ять про цю подію у літню спеку, додаючи до служби свята чин освячення виногрону та “початків овочів”.
Служби у храмі:
18 серпня, 17:00 – святкова вечірня.
19 серпня, 8:00 – водосвятний молебень з акафістом Преображенню Господньому;
9:00 – Божественна літургія, по закінченні – освячення винограду та плодів нового урожаю.
Успенській піст — найкоротший. Він починається 14 серпня та триває два тижні. У перший день посту, 14 серпня — свято Винесення чесних древ Хреста Господнього, або Перший Спас чи “Маковій”.
Останню назву свято дістало завдяки пам’яті старозавітних мучеників Маккавіїв, яка припадає на цей день, і не має ніякого відношення до маку. За традицією, цього дня освячують воду, васильки, мак та мед нового збору. З цього приводу свято дістало в народі ще назву “Медового Спасу”.
Богослужіння у нашому храмі:
13 серпня, понеділок
17:00 Вечірнє богослужіння із винесенням Животворчого Хреста.
14 серпня, вівторок
8:00 Водосвятний молебень;
9:00 Божественна літургія,
по закінченні – освячення меду, маку та зілля.
П’ятидесятниця. Євангеліє Рабули, V ст.
3 червня — через десять днів після Вознесіння, або на п’ятдесятий день від Пасхи — відзначають день Святої Трійці, або “зелені свята”, чи П’ятидесятницю. Це, власне, день народження Церкви — одне з найдавніших християнських свят, ключових для розуміння суті християнської проповіді.
Як і Пасха, П’ятидесятниця має паралелі у старозавітній священній історії. Старозавітна Пасха — це спомин виходу з єгипетського рабства на волю, до землі обіцяної. На п’ятдесятий день після виходу з Єгипту ізраїльський народ отримав Закон на Синаї: Мойсей повернувся з гори, тримаючи кам’яні скрижалі з десятьма заповідями. Відтоді Пасха та П’ятидесятниця були основними святами юдейського народу.
Весна після Пасхи швидко бере своє та переходить у літо, і у нашому храмі цими сонячними та теплими днями стає все більше хрестин. Як правило, батьків та майбутніх хресних часто цікавлять типові питання, і нижче ми пропонуємо відповіді на них священика нашого храма протоієрея Андрія Дудченка.
Намісник Спасо-Преображенського храму вікарій Київської Митрополії Високопреосвященніший архієпископ Олександр (Драбинко) в ексклюзивному інтерв’ю газеті «Рідне місто моє»: «Приклад священика показав нам Господь Ісус Христос, котрий прийшов, як написано в Євангелії: «Син Божий прийшов не щоб Йому служили, а щоби послужити».
Наближається Великий піст, а перед ним — Прощена неділя (26 лютого). Цього дня всі православні християни просять пробачення один у одного. Втім, чи часто ми замислюємося над тим, що таке “простити”? І чому не завжди можемо вибачити ближнього, коли зустрічаємо не тільки справжню неправду чи зраду, але й коли інша людина просто не виконала наших сподівань? Про прощення розповідає парафіянка Спасо-Преображенського храму гештальт-психолог Оксана Сидун.