29 жовтня Митрополичий хор Спасо-Преображенського собору під управлінням Олександра Тарасенка вперше виступив у Національній філармонії України – одній з найпрестижніших сцен нашої держави! Вечір було присвячено 90-літтю Народного артиста України, професора Київської державної Консерваторії, Кречка Михайла Михайловича, художнього керівника і головного диригента капели “Думка”.

Олександр Леонідович Тарасенко називає Михайла Михайловича своїм дорогим учителем. Нижче публікуємо фрагмент спогадів про М.Кречка з книги О.Тарасенка “Воскресіння. Хорова родина”.

Час летів і в червні 1992 р. до Рівного приїхала супер поважна Державна екзаменаційна комісія, щоб прийняти Державний іспит у мене і в мого молодого хору. Безкінечно довгі до сьомого поту репетиції були позаду, і ми чекали свята! В один із недільних ранків до собору увійшли разом з вірними професори Київської Ордена Леніна Державної консерваторії ім. П.І. Чайковського – Народний артист України Дженков Віктор Антонович, Народний артист України Кречко Михайло Михайлович , Народний артист України Петриченко Віктор Вікторович, Заслужений діяч мистецтв України Лисенко Віталій Романович. Взагалі таких екзаменів ще світ не бачив, професура, якій поставили на крилосі зліва від вівтаря крісла, не знала що їй робити – чи стояти, чи сидіти… Сяк так на ситуацію впливав мій педагог по спеціальності Михайло Михайлович Кречко, який закінив в юності Учительську семінарію у Закарпатті і знав хід служби. Співали ми непогано. Пізніше про першу частину іспиту (Літургію) дуже гарно напише М. Кречко у свому Відгуку – найдорожчому і до сьогодні для мене документі про хор. У вечері в Залі органної та камерної музики Областної філармонії відбувся мій Державний іспит з диригування у вигляді сольного концерту Архієрейського хору «Воскресіння» Свято-Воскресенського кафедрального собору. На жаль, відеозапис концерту зник під час погрому у будинку Рівненської єпархіїї, вчиненому якимись особливими патріотами. Тому точної програми концерту я вже не пам`ятаю, бо всі мої записи, нотатки тоді також пропали…

Пам`ятаю такі твори в програмі виступу:

• Фрагменти Всенічної О. Архангельського
Благослови душе моя Господа
Світе тихий
Хваліте Ім`я Господнє
• Блажен муж Київського розспіву (автор гармонізації не відомий)
• Догматик 3-го гласу Розспіву Києво-Печерської Лаври
• П. Чесноков «Милость мира»
• М. Кречко «Богородице, Діво, радуйся»
• К. Стеценко «Херувимська піснь» (e-moll)
• П. Турчанінов «Воскресни, Боже, суди землі» (тріо)
• Д. Бортнянський хоровий концерт «Тебе, Бога, хвалим»

Михайло Михайлович Кречко виголосив, як завжди, чудову промову, в кулуарних розмовах із місевими музикантами «обізвав» мене вундеркіндом хорової справи, і нарешті ми відправилися на урочистий прийом на честь Державної екзаменаційної комісії, який дав вдячний за науку свого регента владика архієпископ Іриней. Тут хотів би згадати добрим словом мого незабутнього Вчителя М.М. Кречка, який захоплено і чутливо відносився до мого наміру стати регентом, про його виключно позитивне ставлення до моїх починань. Він завжди знав про мою церковність, про те, що співаю в Митрополичому художньому хорі Свято-Володимирського собору Києва, завжди підтримував у цьому. Вічна йому пам`ять!

Відгуки про концерт у музикантів були у більшості в найвищій мірі захоплені і навіть лістні. Думки ж публіки, звичайно, не могли бути одинакові, були і протестуючі голоси.

Гарні враження від концерту, добрий коньяк, смачна вечеря у домі архієпископа Рівненського і Острозького, незвична атмосфера при цьому (не щодня професори консерваторії, вчорашні члени КПРС вечеряють з православним архієреєм), мало-помалу давала зрозуміти, що мій іспит був вдалий на стільки, що призначена на наступний день друга його частина – Методика роботи з хором та захист дипломної роботи «До історії виникнення та розвитку Розспіву Києво-Печерської Лаври. Аналіз досвіду деяких кних обіходу», носитиме характер майже формальний. Так воно і було.

Якось непомітно (3 і 4 курси екстерном) я і закінчив Київську Державну Ордена Леніна консерваторію ім. П.І. Чайковського. Коли оформлював екстернат, М.М. Кречко сказав: «Вам все життя буде не вистачати цього року…». Як у воду дивився, а може врік, про те, ще довго мені снилися якісь цейтнотові ситуації зі здачею фортеп’яно, сольфеджіо, тощо. Ці кошмари повністю зникли після моєї роботи у 2005-2006 навчальному році в рідній консерваторії на посаді головного диригента хору студентів кафедри хорового диригування. Попрацювавши там рік (якого мені «все життя не вистачало») повернувся до дому – і вже мені кошмари не снилися…