Сьогодні, у Велику П’ятницю вранці у Спасо-Преображенському соборі було відправлено Великі часи. На кожному з них читаються особливі псалми, старозавітне пророцтво, Апостол і Євангеліє про Страсті Христові — по черзі на кожному часі з кожного євангеліста.

Після Великих часів митрополит Олександр очолив відправу вечірні, в кінці якої до храму було винесено Плащаницю. На цій службі читається пророцтво Ісаї про страждаючого Месію, який “виправдає гріхи багатьох та понесе їх на Собі”. Апостольське читання з послання до Коринтян говорить про значення Хреста Христового: “Слово про Хрест для тих, хто гине, є безглуздя, а для нас, що спасаються, є сила Божа”. Євангельське читання про страждання та смерть Спасителя складане з розповідей різних євангелістів.

Наприкінці вечірні з вівтаря виноситься Плащаниця та покладається на середині храму. Символічно це означає зняття тіла Ісуса з Хреста та його поховання. Плащаниця — це великого розміру плат, на якому зображене покладене у гроб тіло Спасителя. Спочатку до богослужбового вжитку в Візантії увійшов “воздух” – прямокутний покров для Святих Дарів, яким покривали Євангеліє під час процесії входу. А сам термін “плащаниця” увійшов до слов’янських книг тільки з кінця XVI століття.

Одразу після винесення Плащаниці перед нею читається канон “на плач Пресвятої Богородиці” авторства Симеона Логофета. Цей канон прочитали священики.