Протягом усього життя ми є свідками того, як вислизає від нас і відходить у минуле час. Щойно виникне почуття, – і воно вже в минулому. Щойно ми втілимо думку в слово, – і це слово, пройшовши крізь пащу часу, потрапляє у черево минулого. Життя людини проминає між двома безоднями. «…Здоровий глузд, – пише відомий письменник, – каже нам, що життя – лише щілина слабкого світла між двома ідеально чорними вічностями».

Continue reading →