3 червня — через десять днів після Вознесіння, або на п’ятдесятий день від Пасхи — відзначають день Святої Трійці, або “зелені свята”, чи П’ятидесятницю. Це, власне, день народження Церкви — одне з найдавніших християнських свят, ключових для розуміння суті християнської проповіді.

Як і Пасха, П’ятидесятниця має паралелі у старозавітній священній історії. Старозавітна Пасха — це спомин виходу з єгипетського рабства на волю, до землі обіцяної. На п’ятдесятий день після виходу з Єгипту ізраїльський народ отримав Закон на Синаї: Мойсей повернувся з гори, тримаючи кам’яні скрижалі з десятьма заповідями. Відтоді Пасха та П’ятидесятниця були основними святами юдейського народу.

Ще перед Своїми стражданнями Ісус Христос обіцяв апостолам, що коли Він піде до Отця, то пошле учням “іншого Утішителя”, Духа Істини. При вознесінні на Небо Ісус наказав апостолам чекати обіцяного, не відходячи з Єрусалиму. І ось, через десять днів після цього, якраз на юдейську П’ятидесятницю, коли до Єрусалима на свято прийшло багато людей з різних віддалених міст, сповнилося обіцяне: на апостолів зійшов Дух Святий. Видимим чином це проявилося у надзвичайному дарі: апостоли почали розмовляти іншими мовами, так що кожен чув слова проповіді зрозумілою мовою.

Ось як пише про це Лука, автор книги Діянь апостольських: “Раптом стався шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони знаходились. І з’явились їм розділені язики, мов вогненні, і почили на кожному з них. І сповнилися всі Духа Святого, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм провіщати”. Народ, що чув це, збентежився. Деяким з тих, хто не розумів інші мови, навіть здавалося, що учні Ісуса сп’яніли. Проте апостол Петро підвищив свій голос та виголосив таку сильну проповідь, що у той самий день прийняли хрещення близько трьох тисяч душ.

День зішестя Святого Духа — це і є день народження християнської Церкви. Відтоді і дотепер вона кличе всіх людей словами апостола Петра: “Покайтеся, і нехай хреститься кожен з вас в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів, і приймете дар Святого Духа”.

П’ятидесятниці передує вселенська поминальна субота. А на саму Трійцю після літургії правиться вечірня, на якій читаються особливі колінопреклонні молитви, що прикликають Дух Святий. Сучасний богослов митрополит Іларіон (Алфєєв) звертає увагу на те, що Христова Церква, як вселенська, всеохоплююча та універсальна, обіймає любов’ю і пам’яттю не тільки своїх членів, а й усіх, хто знаходиться поза її межами. Як Бог не оминає Своєю любов’ю нікого, в тому числі й тих, хто томиться у пеклі, так і Церква Христова звернена молитвою і любов’ю до кожної людини. Жодна людина, що будь-коли жила чи живе на землі, не викреслена з пам’яті Церкви. Саме тому на Трійцю читаються особливі колінопреклонні молитви “про тих, хто томиться у пеклі”. Бог є Любов, Він хоче спасіння всіх, і християни також вірують, що для Бога немає нічого неможливого. Єдиною перешкодою для спасенного милосердя Божого може бути тільки воля людини, яка обирає зло та гріх.

Трійцю називають в народі “зеленими святами” та прикрашають зеленим листям та травою церкви й домівки. Буйство зелені на початку літа — найкращий символ творчої життєдайної сили Духа Святого, якою створений наш світ.

П’ятидесятниця — свято єдності у розмаїтті. Чудо П’ятидесятниці — в тому, що люди, роз’єднані націями, мовами і культурами, через дію Святого Духа знову стають єдиними, зберігаючи усе розмаїття та збагачуючи ним один одного. Різність мов, культур, народів може переживатися як благословення Боже, а може стати прокляттям — це залежить від нашого ставлення до іншого, хто не такий, як ми. Покликані до єдності у Святому Дусі, християни в історії так часто забували про це, стаючи заложниками культурних стереотипів. Проте Господь через Святе Письмо знову і знову кличе нас бути єдиними. Це особливо важливо пам’ятати християнам в Україні, де до сьогодні так багато розділень, в тому числі на релігійному підгрунті.

Графік богослужінь у нашому храмі

Протоієрей Андрій Дудченко