Сьогодні, 14 жовтня, Українська Православна Церква святкує Покрову Божої Матері, і саме до цього свята чотири роки тому Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир освятив Спасо-Преображенський собор у Ліко-Граді. Тоді ж він надав парафії собору особливий статус — ставропігію, тобто взяв собор безпосередньо під свою пастирську опіку.

Святкову Божественну літургію сьогодні відправив благочинний собору протоієрей Валерій Кравець у співслужінні кліриків храму. За богослужінням молився ктитор собору Ігор Лисов, численні парафіяни та гості. Під час літургії були піднесені молитви до Пресвятої Богородиці та до Господа Бога про здоров’я усіх поранених, за мир в Україні, а також за упокій спочилого Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира та загиблих українських воїнів. У той час настоятель собору Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр відправив Божественну літургію у Покровському храмі Свято-Пантелеймоніва монастиря на горі Афон.

Богослужіння зі Спасо-Преображенського собору транслювалося наживо на нашому сайті та на національному телеканалі “Перший Ukraine”.

(Відео буде доступне для перегляду після обробки на сервері)

Покрова Божої Матері — особливе свято для нашої парафії. На Покрову 2005 року було закладено капсулу у фундамент Спасо-Преображенського собору. Ктитор храму Ігор Лисов вирішив присвятити храм Преображенню Господньому.

— Думка про посвяту храму виникла, коли я з групою прочан піднявся на вершину гори Афон, що височить над морем на 2033 метри, — розповідає Ігор Володимирович Лисов. — Пам’ятаю, було дуже важко туди іти, та ще зі спальниками та рюкзаками. Там нагорі знаходиться невеликий храм на честь Преображення Господнього, який будували два монахи 33 роки. Коли ми піднялися на гору та увійшли до храму, пережили дивовижне відчуття святості цього місця. Кудись зникла втома. Було спокійно та легко. На пам’ять про це восходження я привіз з цієї гори камінь. Він вмонтований у східну абсиду собору.

За чотири роки, що минули після освячення собору Митрополитом Володимиром, у храмі викладено мозаїки на усіх чотирьох абсидах та у підкупольному просторі. В комплексі собору зведено дзвіницю з карильйоном на 56 дзвонів — найбільшим в Україні. Створено Митрополичий хор на чолі з регентом, заслуженим діячем мистецтв України Олександром Тарасенком. З дня освячення храму у богослужінні використовується українська мова разом із церковнослов’янською, а щосуботи літургія правиться повністю українською мовою. Собор став взірцем сучасної церковної архітектури України та однією з візитних карток Київа.

Свято Покрови Божої Матері, встановлене Константинопольською церквою, після Хрещення Русі стало одним з найшановніших у слов’ян. На початку Х століття Візантійська імперія потерпала від війн із сарацинами та північними племенами язичників-слов’ян. Під час штурму Константинополю 910 року столицю оточили хмари ворогів. Сподіваючись лише на небесну допомогу, ромеї зібралися у Влахернському храмі, де зберігалися ризи Пресвятої Богородиці. Під час всеношної над віруючими з’явилася Божа Матір із сонмом ангелів. Пречиста Діва довго молилася, а потім, знявши з голови свій омофор, покрила ним присутніх у храмі. Видіння бачили лише двоє людей: юродивий Андрій (слов’янин за походженням) та його учень Єпіфаній, майбутній Константинопольський патріарх. Заступництво Богоматері допомогло мешканцям Царгорода подолати варварів.

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Саме на Покрову Божа Матір видимим чином явила свою допомогу козакам, які захищали Азовську фортецю від турків. Тому в нашій країні цього дня відзначають День українського козацтва. Також 14 жовтня – день створення Української повстанської армії (1942 рік).