Шановні архіпастирі! Улюблені у Христі брати та сестри!
У ці дні український народ відзначає чергову сумну річницю Голодомору 1932-33 років. Середина тридцятих років минулого століття стала не тільки Голгофою Церкви, коли тисячі священнослужителів, ченців та віруючих християн були вимушені, як і в перші століття, бути в гоніннях за свою віру, полишати домівки, перебувати за гратами та проливати свою кров за ім’я Христове. У бунтівному ХХ сторіччі наш край зазнав страшну біду: мільйони людей прийняли мученицьку смерть від масового голоду. Це сталося не через нашестя або неврожаю. Голодомор був однією з ланок репресивної машини більшовицької влади, яка взяла на озброєння ідеологію побудови світу на нових засадах без Бога та Його морального закону.
