За часів святого Констянтина Великого князь Ліюта був правителем країни Софанена, що на південному заході Вірменії, на кордоні між Іранською та Візантійською імперіями. Він закохався в дочку правителя сусідніх земель, яку звали Маріам. Дівчина була християнкою і відмовилася від союзу з язичником. Утім, завдяки втручанню свт. Іакова Нізібінського, її батьки все ж схвалили шлюб, і того ж року на Великдень, після явлення ангела, Ліюта охрестився сам і навернув до християнства велику частину населення своєї землі.