У зв’язку з дискусією, що точиться останнім часом навколо використання національних мов у богослужінні, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко) опублікував три частини дослідження про богослужбову мову. У цьому циклі дається обґрунтована відповідть на питання про те, чи є вживання сучасної (і, зокрема, української) мови у богослужінні «зрадою» заповіту та спадщини святих Кирила та Мефодія.

Сумніви у правомірності чи доцільності вживання у православному богослужінні сучасної (української) мови, часто аргументуються тим, що служіння давніми мовами є загальноприйнятою практикою в Помісних Православних Церквах. Однак це твердження потребує уточнення, про що йдеться у третій частині дослідження.

Частина 1: Концепція священної мови та багатомовність П’ятидесятниці

Частина 2: “Тримовна доктрина” і сучасні дискусії

Частина 3: Давні чи нові? Якими мовами моляться у Помісних Церквах?