П’ятидесятниця. Фреска монастиря Діонісіат, Афон. Сер. XVI ст.
У зв’язку з дискусією, що точиться останнім часом навколо використання національних мов у богослужінні, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко) опублікував три частини дослідження про богослужбову мову. У цьому циклі дається обґрунтована відповідть на питання про те, чи є вживання сучасної (і, зокрема, української) мови у богослужінні «зрадою» заповіту та спадщини святих Кирила та Мефодія.
Святитель Григорій Богослов (Назіанзин). Фреска вівтарної частини церкви монастирського комплексу Гюмішлер, Кападокія, XII-XIII століття.
Сьогодні, у неділю 7 лютого, Православна Церква молитовно вшановує святителя Григорія Богослова (Назіанзина), одного з найвидатніших богословів за всю історію християнства, співця Пресвятої Трійці, одного з великих Кападокійців, що розробили тринітарну теологію у другій половині IV століття та сприяли поширенню Нікейської віри у Ісуса Христа як Єдинородного Сина Божого, учасника Другого Вселенського собору. Також сьогодні пам’ять усіх новомучеників нашої землі, що постраждали від більшовицького терору та гонінь за часів радянської влади – цей собор святих очолює священномученик Володимир (Богоявленський), митрополит Київський. Відправу Божественної літургії очолив благочинний собору протоієрей Валерій Кравець у співслужінні духовенства храму. Проповідь після Євангелія сказав протодиякон Ростислав Воробій.