Народження Діви Марії не було випадковим. Господь наділив Марію особливою місією в історії спасіння людства від гріха і смерті. Багато пророцтв Старого Заповіту вказували на народження Марії. А найперше про це було сказано ще при вигнанні Адама і Єви з раю: «Я покладу ворожнечу між тобою [змієм] й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Книга Буття, глава 3).

Кілька тисячоліть людство чекало пришестя Народженого від жінки – того, хто покладе кінець владі гріха і смерті над людиною. І ось народжується дівчинка, яка стане здібною відповісти архангелу Гавриїлу: «Я раба Господня, хай буде мені за словом твоїм».

Колись від жінки – створеної у раю «помічниці» — прийшло падіння та рабство гріху. Від жінки тепер приходить спасіння – народження Сина Божого, очікуваного Месії. Шанування Діви Марії у Православній Церкві – христоцентричне. Вона прославляється не стільки за власну святість, скільки за роль, відведену їй Богом в історії спасіння.

Перша згадка про свято Різдва Богородиці відома з V століття. Офіційно свято було впроваджено як загальноцерковне з кінця VI століття. Сьогодні у Православній Церкві Різдво Пресвятої Богородиці є одним з 12-ти головних свят. В народі його називають також «Другою Пречистою».