Влітку Православна Церква пропонує вірянам два багатоденні пости: перед святами апостолів Петра і Павла та перед Успінням Богородиці. Літні пости — недовгі та не такі суворі, як Великий.

Перший з літніх постів має назву Петрівки, або Апостольського, бо завершується він на день пам’яті святих апостолів Петра і Павла. Цих апостолів — учнів Ісуса Христа, які найбільш потрудилися для поширення християнства у перші роки історії Церкви, називають “первоверховними”.

Петрівка починається через неділю після Трійці, завжди у понеділок, а завершується 12 липня. Отже, тривалість цього посту різна, в залежності від дати святкування Пасхи. Коли Пасха рання — Петрівка триваліша. Так, минулого року, коли Пасха випала на 4 квітня, Петрівка була найдовшою з можливих: рівно шість тижнів! Цього року піст триває 22 дні, а ось 2013 року Петрівка буде дуже короткою: лише 11 днів.

Петрівка — не суворий піст. В усі його дні, крім середи і п’ятниці, дозволяється вживати рибу та всі продукти не-тваринного походження. Як завжди, “міру” посту краще узгодити із священиком, який може благословити послаблення посту. Не вимагається суворо обмежувати себе в їжі дітям, вагітним, матерям, які годують, хворим та людям похилого віку, а також тим, хто займається важкою фізичною працею.

Початково Апостольський піст був “компенсаторним”: його тримали ті, хто за якихось обставин не постував під час Великого посту. Такі християни постували через тиждень після П’ятидесятниці. Згодом цей піст пов’язали з іменами апостолів Петра і Павла та поширили на усіх християн.

Про апостольські пости відомо з Нового Завіту. Коли Господа Ісуса Христа спитали, чому Його учні не постують, Він відповів: “Але настануть дні, коли відніметься від них Жених, і тоді постуватимуть” (Євангеліє від Матфея, 9:15). Апостоли постували разом заради Господа, про що відомо із книги Діянь апостольських: “Коли вони служили Господу і постували, Дух Святий сказав: відділіть Мені Варнаву і Савла на діло, до якого Я покликав їх. Тоді вони, сотворивши піст і молитву і поклавши на них руки, відпустили їх” (Діяння 13:2-3).

Протоієрей Андрій Дудченко